• Прочитай текст мовчки.

 

 

                                                   Підземний мешканець

             На узліссі чорніють купки землі. Деякі зовсім свіжі, їх насипав кріт: зайву землю з потайних ходів повигортав.   Майже все своє життя він проводить під землею, шукає черв’яків, личинок різних комах, а на поверхню виходить рідко. 

         В лісі, на луках мені частенько траплялися такі купки, однак самого господаря зустрічати не доводилося. Мабуть, і цього разу, якби не було зі мною Миколи Лукича, я не побачив підземного звірка.  

          Ми зупинилися на узліссі. Лукич прихиливсь до скривленого стовбура вільхи, я примостився поряд. Галявина перед нами як на долоні, а нас не одразу помітиш. Зачекаємо трохи. Звірок повинен вилізти, свіжим повітрям подихати. Ось – ось дощі осінні підуть, тоді він і носа на галявину не вистромить.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

    Тільки єгер замовк, просто перед нами раптом заворушилася земля. Спершу з’явилася мордочка з маленьким хоботком. Потім кріт виставив напоказ передні короткі лапки з довгими кігтями й нарешті виліз сам. Підправив вхід до нірки, відгорнув землю, постояв, принюхався, обтрусив свою чорно-буру шубку.

    Звірок видався мені дуже неповоротким. «Мабуть, він тільки повзати може», - подумав я. Але раптом кріт почав бігати по галявині. Він вовтузився в опалому листі, ховався в залишений після сінокосу оберемок сіна. Далі, прихопивши кілька листочків, поліз у нору.

     Кріт ще довго без відпочинку збирав на галявині листя, носив до нори сухі стебла трави.

      Повертаючись із лісу додому, Лукич спочатку мовчав, а потім заговорив:

   - Ти, мабуть, помітив: кріт брав не все, що йому під лапи потрапляло. На галявину вітер наніс листя різних дерев – він у нору носив тільки дубове. В оберемку сіна звіркові найбільше сподобалися стебла материнки та конюшини. Ці трави приємно пахнуть і так само, як листя дуба, довше зберігаються, менше вбирають вологи, ніж інші лісові рослини. Для підземелля кращої підстилки не знайдеш. Бачив, скільки сухого листя й трави наносив? Спальню свою утеплює.

 Отже, зима прийде малосніжна, холодна. А пізня осінь буде дощовою. Запитаєш, звідки такі прогнози? Пояснення просте. Раніше кріт жив на тому боці галявини. Там низина, їжі для нього більше, але коли випаде багато дощів – усе затопить вода. Тому він і перебрався на нові квартири, тут невелике підвищення і вода норі не загрожує. От вам і кріт! Живе під землею, а все знає.

 

                                                                                                           За Віктором Приходьком

 

 

​

• Визнач жанр прочитаного твору.

1. Легенда

2. Оповідання

3. Казка                                                                                                                                                                        Визнач головну думку твору Віктора Приходька«Підземний мешканець».

      А    Уміння тварин передбачати погоду.

      Б     Турботи єгеря восени.

      В     Прогулянка в осінньому лісі.

 

• Чим живиться кріт?

       А   Сухим листям дерев.

       Б   Черв’ячками, личинками різних комах.

       В   Стеблами конюшини й материнки.

​

• Спиши текст, розкриваючи дужки.

 

     Щойно заз(е,и)л(е,и)ніла на подвір’ї трава, а океан рослин вже зацвів. Це кульбаба – ознака в(е,и)сни. Приязну усмішку дарує нам вона.

     Цю красиву квітку ніхто (не)сіє, але вона (не)переводи(тьс,ц)я. А знаєте, що мільйон  прикрас можна (з,с)творити з кульбаби? І ланцю(ж,ш)ки, і намистечко, і ро(з,с)кішний вінок.

     Кульбаба є ці(н,нн)ою лікар(з,с)ькою рослин(е,о)ю. Її повна назва – кульбаба лікар(з,с)ька.

 

• Поясни значення виразу (1 б.)

Не чути землі під ногами

 

• Випиши з тексту 2 сполучення іменника з прикметником. Визнач число. (1 б.)

 

• Добери антоніми до слів (2 б.)

Збирав –

Холодна –

 

• Поміркуй і запиши, чому текст має  таку назву? (3-4 речення) (2 б.)

 

 

​

 

 

 

• Прочитай текст мовчки.

              

                                                        Щастя з неба і з-під землі

        Жили собі колись в одному селі дуже чесні дід і баба. Якось почув дід од людей, що в новорічну ніч присниться гарний сон, коли покласти під подушку картинку, на якій намальовано корабель скарбів. Тож і вирішив зробити під Новий рік так, як велів цей звичай.  Прокинувся дід  уранці та й каже радісно:   

-  Стара,  я бачив, ніби з неба зійшло на нас щастя. Таке диво ще ніколи мені не снилося.                                                                                     

 -  От і чудово! Це добра прикмета, -  відповіла баба.                                                                     Минув січень, а незабаром і весна прийшла.

-  Сьогодні гарна погода, мабуть, час уже й горох садити, -  сказав якось дід і подався на поле. Як розпушував землю, під мотикою щось дзенькнуло.                                                                              

    – Ой, що це?— здивувався дід.                                                                                                         Копнув глибше – з-під землі показався глек. Глянув дід усередину – а там повно золотих монет, великих і малих.                                                                                                              

-  Оце знахідка! Але ж мені снилося, що щастя прийде з неба, а не з-під землі. Я не маю права на це золото,  -  подумав дід і присипав глек землею.                                             

 Коли він повернувся додому й почав розповідати про свою пригоду бабі,  до них навідався жадібний сусід.                                                                                                                        

- Що ти кажеш?  Знайшов глек із грішми ? Напевно з моїми. Бо мені снилося, що моє щастя прийде з-під землі, -  сказав сусід і помчав на поле.                                               

   Глянув у глек – а звідти вилетіли бджоли й покусали йому обличчя, руки й ноги.                                                                                

  - Обдурив мене дід! -  подумав розгніваний сусід і, зав’язавши глек ганчіркою, приніс додому. Вибрався драбиною на дах хати чесних діда й баби і зазирнув через комин.     Дід  і баба саме про щось веселенько гомоніли.                                                                             

 -  Щоб знав, як людей дурити! – сказав сусід і почав витрушувати з глека бджіл. Та з нього не бджоли вилетіли, а посипалися золоті монети – великі й малі.                                

– От бачиш, стара, до сусіда щастя прийшло з-під землі, а до нас – з неба! – сказав дід.                                                                                                                                                                           Дід і баба тішилися не натішилися золотим дощем.   Кажуть, відтоді вони розбагатіли і жили в достатку та щасті.

                                                                                                           Переказ Івана Дзюба

 

 

​

2.1. Визнач жанр прочитаного твору.

     А   Казка

     Б   Легенда

     В   Оповідання

 

2.2.   Яке прислів’я найточніше передає головну думку твору?

        А   Чесне діло роби сміло.

        Б   Яка совість, така й честь.

        В   З нечесної справи добра не буде.

 

2.3. З чого прийшло щастя до діда і баби?

        А  З-під землі.

        Б  З хмари.

        В  З неба.

3.Спиши текст, розкриваючи дужки.

   За с(е,и)лом ро(з,с)кинулося дивне поле. Там росте цілий ок(е,и)ан в(е,и)ликих яскравих голівок. То соняшники.

   Особливо гарні вони (в)ранці. Тоді на їхніх пелюстках з’являю(тьс,ц)я чисті, прозорі краплинки роси. Прихилиш до себе ро(з,с)кішну квітку, і вона вмиє тебе росяною водиц(ьо,е)ю.

   А ти знаєш, що соняшники завжди пов(е,и)ртають голівки до сонця? Дивля(тьс,ц)я, тягну(тьс,ц)я до н(йо,ьо)го. Ніби усміхаю(тьс,ц)я сонячн(е,о)ю усмішкою.

 

3. Поясни значення виразу (1 б.)

 Їсти хочеться, аж в очах темніє.

 

5. Випиши з тексту 2 сполучення іменника з прикметником. Визнач число. (1 б.)

 

6. Добери синоніми до слів (2  б.)

Гарний –

Гомоніли -

 

7. Поміркуй і запиши, чому твір «Щастя з неба і з-під землі» має таку назву. (3-4 речення) (2б.)